Котлярова В.Ю., Тарасенко Т.В.

Мелітопольський державний педагогічний університет

Етапи роботи з газетним іншомовним текстом

Основна мета роботи з газетними іншомовними текстами – навчити учнів читати про себе з безперекладним розумінням, оскільки тільки такий вид читання дає можливість учням зосередитися на смисловій стороні тексту, навчити їх здобувати з тексту інформацію. Переклад може не сприяти, а заважати розумінню значення тексту, оскільки відволікає учнів на операцію по перекодуванню іншомовного тексту , тому, особливо на початковому етапі, слід підбирати такі нескладні газетні статті, які б переконували учнів у тому, що можна зрозуміти прочитане без знання всіх слів, вдаючись до мовної здогадки, не фіксуючи увагу на невідомих словах, тобто без перекладу.

Не слід ділити текст на частини, оскільки це руйнує його композицію і не сприяє здобуванню інформації. Проте коли текст надмірно великий, вчитель може порекомендувати учням пропустити окремі абзаци за умови, якщо це не порушить основного змісту.

Провівши попередню роботу, корисно запропонувати учням проглянути текст, щоб виявити індивідуальні труднощі в первинному сприйнятті його змісту. Контроль прочитаного проводиться за допомогою різних вправ. Закінчується робота над текстом його інтерпретацією. Це може бути пояснення причин і мотивів, суспільного значення подій, вчинків людей, узагальнений висновок про прочитане, думка учня про газетне повідомлення.

Таким чином, вчитель намічає такі етапи роботи з газетними текстами. До читання: 1. Ознайомлення учнів із загальним змістом тексту і визначення мети роботи

2. Роз’яснення окремих слів, граматичних моделей, словосполучень для зняття труднощів лексичного і граматичного характеру.

Після читання ( про себе ):

3. Виконання різних вправ, спрямованих на контроль розуміння прочитаного і більш повне осмислення змісту тексту.

4. Виконання завдань творчого характеру на основі прочитаного тексту.

Перший етап проходить у вигляді бесіди. Вчитель ставить перед класом ряд попередніх запитань, які спрямовують на тематику тексту і тим полегшують подальше сприйняття його змісту. Далі йде вступне слово, в якому вчитель, не розкриваючи змісту тексту, стисло розповідає про його проблематику, пояснює значення фактів, пов’язаних з суспільно-політичним життям країни, де відбуваються події, що описані в тексті, дає пояснення окремих реалій, характеристику окремих осіб, згадуваних в тексті. Відомості, що він повідомляє, повинні викликати інтерес до інформації, яку слід отримати з газетного тексту.

Друге завдання вчителя – допомогти учням розібратися в тексті, зняти труднощі лексичного і граматичного характеру. Зняття труднощів до читання

тексту – доцільний методичний прийом, оскільки інакше читання замітки в газеті може перетворитися на нудну розшифровку. Але, з іншого боку, повна попередня обробка тексту знижує можливості розвитку мовної здогадки учнів. На наступному ступені навчання, коли учні засвоїли певну кількість специфічних для газети слів, словосполучень і структур, труднощів буде менше. Проте головним етапом для досягнення безпосереднього розуміння є вправи, спрямовані на більш повне осмислення змісту тексту.

Навчаючи газетній лексиці, необхідно працювати із словосполученнями, а не з ізольованими словами. Якщо вчитель буде вести роботу по накопиченню газетних типових фраз систематично, учні легко будуть впізнавати їх в процесі читання газети. Проте тільки цієї однієї рекомендації буде недостатньо, щоб досягти безперекладного розуміння. Словосполучення можуть бути зрозумілі в тексті, але загальне значення незрозумілим. Для цього корисно варіювати тексти. Вчитель може складати їх сам на базі газетної статті. Текст повинен зберігати основне значення статті. Після знайомства учнів з першим текстом другий такий варійований текст буде сприйматися на рівні значення, без перекодування в знаки рідної мови. Ще легше будуть сприйматися третій, четвертий тексти.

Такі післятекстові вправи слід комбінувати з іншими вправами, що перевіряють загальне розуміння тексту і деталей. Для цього можна рекомендувати наступне: питання-завдання за змістом тексту. Їх незвичність, різноманітність підвищує інтерес і активність учнів.

Післятекстові завдання творчого характеру повинні спонукати учнів до висловлювання із залученням додаткової відомої їм інформації

При роботі з газетою учням слід рекомендувати різні кліше, що допомагають оформити висловлювання. Їм можуть бути запропоновані підстановчі таблиці наступних найбільш вживаних кліше.

Article…

Editorial…

Issue…

… is devoted to., is dedicated to., deals with., describes., points out that., is concerned with., dwells on., draws reader’s attention to., comments on., discusses events., reviews events., stresses.

Talks were conducted in | mutual understanding

Atmosphere mutual respect

Працюючи систематично з газетою, вчитель створює картотеку кліше і підстановчих таблиць за класами, постійно поновлюючи їх.

Таким чином, газета англійською мовою складає важливу частину додаткового навчального матеріалу. Вміло організована і систематична робота з газетою розширює можливості вчителя в досягненні комплексної реалізації практичних, виховних, освітніх та розвиваючих цілей у навчанні іноземної мови. Читання газети англійською мовою сприяє формуванню світогляду школярів, розширює його, знайомить учнів з країною, мова якої вивчається, вчить оцінювати факти і події, що відбуваються, посилює пізнавальну активність учнів.